Штучний інтелект: друг чи ворог

Штучний інтелект: друг чи ворог

Запитайте себе, яким було б ваше навчання в університеті без штучного інтелекту. Іноді розмови про інтелігентних роботів та алгоритми, які замінюють людську працю, може здаватися казкою, але вплив розумних технологій на навчання у вишах стає дедалі помітнішим. Цей феномен вносить значні корективи в освітню сферу.

Однією з найважливіших переваг використання цього інструмента в освіті є індивідуалізоване навчання. Завдяки аналітиці та алгоритмам, компʼютерний мозок може створювати персоналізовані програми для кожного студента. За допомогою великої кількості даних про освітній процес можна адаптувати матеріали та завдання до потреб студентів, а це забезпечує більший успіх і гарантує задоволення від навчання. Крім того, разом із ШІ приходить автоматизація, що дозволяє раціональніше
використовувати час, а також уникнути людських помилок. Одні вважають, що це робить процес навчання більш ефективним, інші ж, навпаки, запевняють: воно того не варте, адже на помилках людство вчиться.

Ще однією перевагою штучного інтелекту є доступ до різноманітних навчальних ресурсів і матеріалів в онлайн-середовищі. Це розширює можливості навчання та дозволяє отримувати інформацію в будь-який час.

Натомість Ігор Повхан, декан факультету інформаційних технологій УжНУ, запевняє: «Важливо зберігати баланс між використанням штучного інтелекту та людською взаємодією. Освіта також має залишатися місцем для виховання, розвитку креативності й соціальних навичок. Сьогодні штучний інтелект — це хороший помічник для пошуку додаткової інформації, але з ним варто поводитися обережно, адже достовірність отриманих даних не гарантована».

Спеціаліст додає, що не можна ігнорувати негативний бік використання ШІ в освіті. Існують страхи щодо зникнення робочих місць в окремих сферах нашого життя. Крім того, іноді алгоритми можуть бути недостатньо об’єктивними та створювати певні прикрощі в процесі навчання. Як приклад професор наводить курсові роботи студентів, які допомагає писати компʼютерний мозок, що є неефективним чинником досліджень. Таким чином, освіта — це процес, в якому штучний інтелект може стати сильним союзником, але лише за умови ретельної розробки стратегії використання й етичного підходу.

Ми опитали студентів УжНУ про популярність ШІ й отримали такі відповіді:

«Я вражена, наскільки швидко штучний інтелект змінює нашу освіту. Можливість отримувати індивідуалізоване навчання та доступ до різних ресурсів зробили цей процес більш ефективним і цікавим. Крім цього, мені подобається, що завдяки інтернет-голові можна дізнатися відповіді на запитання, яких немає навіть в Google», — коментує Альона Поцен,
студентка філологічного факультету. 

«Спочатку штучний інтелект викликав двоякі враження, оскільки я не до кінця розумів, чи варто сприймати його дані як офіційну й верифіковану інформацію. Після докладного аналізу збагнув, що це майбутнє освіти. Він допомагає нам краще засвоїти матеріал, працювати над власними слабкими сторонами та розвивати нові навички. Це відкриває безмежні можливості для навчання», — розповідає Євген Колядко, студент факультету іноземної філології.

«Можливо, я старомодний, але мені здається, що штучний інтелект віддаляє нас від людського викладання та міжособистих відносин. Я боюся, що з часом це призведе до втрати якості освіти і зменшення робочих місць для спеціалістів у всіх сферах нашого життя. Поки зарано робити якісь висновки, але мені це однозначно не до вподоби, віддаю перевагу книгам та офіційним джерелам», — каже Денис Чонка, студент стоматологічного факультету.

Використання штучного інтелекту в навчальному процесі у вишах — це двосторонній меч. Він надає неймовірні можливості для індивідуалізації навчання, підвищення ефективності та покращення якості знань. Однак цей розвиток потребує уваги до питань етики та збереження рівноваги між автоматизацією та людською інтеракцією. Це чудовий інструмент, який може допомогти вдосконалити освіту, і ми повинні використовувати його мудро, зберігаючи гуманність та індивідуальний підхід до навчання.

Picture of Мирослав Лисович

Мирослав Лисович

Студент відділення журналістики УжНУ

Геловін: загроза чи нова традиція?

Геловін: загроза чи нова традиція?

Ніч усіх святих, як іще називають Геловін (з англ. halloween), –свято, яке зародилося в американській культурі, але в останні роки набуло чималої популярності в багатьох країнах світу, зокрема і в Україні. Воно прийшло до нас разом із світовими трендами і підкорило серця багатьох українців, особливо молоді. Однак чи має воно своє місце в українській культурі, чи це загроза для наших традицій та цінностей? 

Геловін виник ще за часів кельтського календаря. Раніше це свято називалося самайн (з англ. samhain) і символізувало кінець літа і початок зими. Люди вірили, що в цей період між світом живих та мертвих відкривається тонка межа, а отже, душі померлих можуть повертатися на землю. Саме через це різні народи одягали страшні костюми і розміщували свічки в будинках, щоб відлякувати злих духів.

Популярність цього свята в Україні зростає серед молоді, навіть у навчальних закладах влаштовують святкові заходи, вечірки чи конкурси на кращий костюм. Проте воно досі залишається сумнівним, оскільки дехто вважає його загрозою для українських традицій та цінностей.
“Геловін почав набувати популярності завдяки глобалізації. Частково це стало можливістю для українців дізнатися більше про інші культури і традиції. Воно розважає та об’єднує, особливо молодь, яка любить веселощі. Крім цього, це чудова можливість одягнутися у костюми, наче на
маскарад, прикрасити власний будинок і провести час разом із сім’єю та друзями”, коментує Олександра Орос, кандидатка соціологічних наук.

Спеціалістка у сфері соціології також зазначає, що це свято варто розглянути й під іншим кутом, оскільки є українці, які вороже ставляться до нього. Воно дійсно суперечить українським традиціям і цінностям та є асиміляцією запозичених із Заходу обрядів, які не мають аналогів в українській історії та культурі. Крім цього, Геловін вважають неприйнятним з релігійних причин. Християнство забороняє відзначати свята, що асоціюються із загадковими чи окультними обрядами. Тим не менш, з кожним роком воно все більше вкорінюється в нашу культуру, а нові покоління переймають дедалі більше традицій, пов’язаних із святом темряви. 

Ось що про це думають студенти УжНУ: 

“Геловін — це просто чудовий час для розваг та відпочинку. Кожного року з нетерпінням чекаю це свято: напередодні полюбляю думати над тим, ким стану на одну ніч. За останні роки я була Мерлін Монро, графинею, привидом, героїнями фільмів… Вважаю це чудовою можливістю спробувати себе в іншій ролі, познайомитися з людьми, розважитися та просто відпочити”, —  розповідає Ірина Словянин, студентка факультету іноземної філології.

“На мою думку, це свято — можливість відкрити для себе щось нове: спробувати створити страшний костюм, прикрасити будинок у жахливому стилі чи полякати своїх котів удома. До речі, кожного року в ніч з 31 жовтня на 1 листопада розповідаємо з друзями страшні історії біля вогнища. Одного разу я так налякав дівчат, що довелося пів ночі доводити, що все це вигадка. Люблю Геловін, але головне, щоб він був безпечним для людей”, — усміхнено коментує Денис Чонка, студент стоматологічного
факультету. 

“Я не святкую Геловін, оскільки це не відповідає традиціям та цінностям моєї сім’ї. З дитинства бабуся вчила мене: усе, що пов’язане із потойбіччям, ніколи не приведе до добра. Я проти того, щоб українці святкували його, позаяк ми повинні зберегти нашу спадщину і традиції, а не запозичувати її з інших культур”, —  зауважує Анна Цанько, студентка факультету історії та міжнародних відносин.

До речі, це свято породило багато забобонів серед українців, оскільки асоціюється із переконаннями на кшталт чорного кота, який переходить дорогу. Усі ж пам’ятають це повір’я і що може трапитися в такому випадку? Тому пропонуємо вам основні застороги, які точно допоможуть захиститись від злих духів:

● не пускайте в будинок чорного кота — це може бути нечисть;
● не вбивайте і не виганяйте павуків з будинку, оскільки вони
слугують вашим захистом від духів;
● вікна й двері обов’язково зачиняйте, щоб не впускати злих духів;
● не повертайтеся, якщо почуєте кроки за спиною, — це можуть бути
мерці;
● не залишайтеся в будинку наодинці, оскільки духи чують самотність
і можуть навідатися в гості.

Суперечки навколо Геловіну в Україні підкреслюють важливість збереження власної культурної спадщини і традицій, а також відкривають можливості для взаєморозуміння та обміну досвідом з іншими культурами. Необхідно знайти баланс між збереженням власних цінностей і відкриттям нових горизонтів. Таким чином, Геловін може мати своє місце в Україні, якщо він сприяє розвитку толерантності та процвітання нашого суспільства.

Picture of Мирослав Лисович

Мирослав Лисович

Студент відділення журналістики УжНУ