Категорія: Дозвілля

Меми навколо нас

Меми навколо нас

Ще 15 років тому поняття “мем”, принаймні у широкому вжитку, просто не існувало. Сьогодні вони поширюються зі швидкістю світла, а їх присутність у житті людини неможливо перебільшити. Як так сталося і що ж це означає?

Як такі меми існують з в історії людства вже не перший десяток років, адже  за визначенням, мем – це одиниця культурної інформації, яка може бути як картинкою, так і звичайною фразою. Відтак навіть крилаті слова з фільмів можна вважати мемами. А оскільки кінематограф набув популярності вже багато десятків років тому, то й цитування його стрічок стало звичною справою.

Насправді цей процес доволі передбачуваний. Людство завжди тяжіло до більш неформального, несерйозного та розважального контенту, тож поява мемів, уже в ролі смішних картинок, лише посилила таку тенденцію. Їх поширенню варто завдячувати сучасним технологіям – інтернету й соцмережам, – саме вони є ідеальним середовищем для подібного контенту. Але меми вже давно вийшли за межі інтернету й фігурують у багатьох інших сферах нашого життя.

Наприклад, доволі часто маркетологи використовують їх як свій інструмент. Так, у рекламі можуть сказати якусь популярну смішну фразу або показати картинку. Це вб’є одразу двох зайців: така реклама привертає більше уваги  та краще запам’ятовується!

Також меми можна вважати навіть частиною нашої комунікації. Задумайтеся: як часто ви відповідаєте якимись “мемними” фразами, спілкуючись із друзями, добрими знайомим? Здавалося б, можна обійтися звичайними словами, але погодьтеся, іноді хочеться оживити діалог і додати в нього нотку гумору! Отак і виходить, що чи не в кожному третьому реченні можна почути хітові фрази “Цей день настав” або “Немає сечі терпіти ці пекельні борошна”. Навіть у ЗМІ  натрапляємо на меми. Це особливо помітно на прикладі телемарафону, де журналісти часто імпровізують і дозволяють собі говорити більш неформально, зокрема, використовуючи меми. Звісно, іноді це буває не дуже доречно і вдало, але я  можу порівнюю використання мемів у спілкуванні з вишенькою на торті. Вишенька має прикрашати торт, а не набивати оскому.

Меми  здатні стати й інструментом маніпуляцій. Шляхом висміювання можна підірвати чужий імідж або навіть налаштувати людей проти когось. Цікаво також зазначити, що наші північні сусіди вже давно використовують подібні “брудні прийомчики”. Чого лише варті численні меми про “тупих хохлів”, які вже настільки глибоко проїли мозок звичайного росіянина, що він не може відрізнити спотворену пропагандою картину світу від реальності. 

Тож насправді меми відіграють у нашому житті колосальну роль: вони чекають на нас буквально на кожному кроці. Це точно не погано, однак навіть із ними треба бути обережними. Як каже народна мудрість: “Що занадто – то не здорово”!

Picture of Дмитро Воробйов

Дмитро Воробйов

Студент відділення журналістики УжНУ

Цунамі під назвою “дорама”

Цунамі під назвою “дорама”

Халлю, або корейська хвиля, – цим поняттям американські дослідники характеризують стрімке проникнення культури Південної Кореї далеко за її межі. Саме дорами тривалий час були двигнами цього процесу. 

Термін “дорама” виник у Японії як прототип англійському вислову «television drama». Ця назва настільки прижилася, що згодом у країнах Азії всякий фільм чи серіал почали називати дорамою. 

Для класифікації азійських телепроєктів зазвичай використовують першу літеру країни виробника: K-drama (Корея), C-drama (Китай), J-drama (Японія). Та попри велику кількість виробників, шаленої популярності здобули саме корейські картини, адже вони створені за унікальною формулою, яка не повторює західні аналоги. Різножанрові сюжети з добре прописаними персонажами, красивою операторською роботою, музикою та графікою допомагають створити емоційний зв’язок із глядачем. Ці шоу не лише розважають і мають важливий соціокультурний та моральний зміст. 

Над корейськими серіалами зазвичай працюють один режисер та сценарист, що формує чіткий стиль. Часто дорами мають стандартну кількість епізодів – від 16 до 24 , останніми роками їх зменшують до 8.

За даними Netflix, понад 60% із 233 мільйонів підписників стримінгового сервісу в усьому світі дивляться південнокорейські фільми. Пропонуємо вам трійку високоякісних дорам від цієї платформи:

● Слава

Жінка, яка пережила роки шкільного насильства, витрачає більшу частину свого життя, розробляючи складну схему помсти. Детектив має 2 сезони по 8 серій.

● Алхімія душ

Сюжет дорами складний і заплутаний та описує вигадану країну Дехо, вякій живуть маги і захищають світ від темних сил, відомої, як алхімія душ. Ця 30-серійна фантастична стрічка стала сенсацією на Netflix, її подивилися мільйони глядачів з усього світу.

● Незвичайна юристка У

Головна героїня – адвокатка з аутизмом, яка працює у престижній юридичній фірмі Сеула. Ця 16-серійна драма викликала палкі суперечки щодо реальності сюжету.

Дорами стали невід’ємною частиною сучасної культури, об’єднуючи глядачів з різних країн. Їхня оригінальність, неповторна атмосфера, глибокі сюжети роблять дорами популярними серед поціновувачів якісного кіно.

Picture of Віта Чулей

Віта Чулей

Студентка відділення журналістики УжНУ

Фанфік – феномен масової літератури

Фанфік – феномен масової літератури

В епоху інтернету все більшої популярності набуває новий жанр літератури – фанфікшн. Це історії, написані шанувальниками за мотивами книжок, фільмів чи серіалів. Фанати на власний розсуд змінюють персонажів, час, місце та ситуацію, часом додають нових героїв.
Багато скептиків вважають цей напрям новим, проте я переконана, що він існує вже давно. Не вірю, що діти у вікторіанській Англії не вигадували власних історій про Шерлока Холмса.

Одним із найпопулярніших додатків для фікрайтерів зараз є Wattpad. Для них виділена окрема рубрика. Наразі там зібрано понад 1700 історій, які мають від 100 тис. до 80 млн. читачів. Крім цього, існує безліч застосунків, присвячених цьому жанру, однак ставлення до нього суперечливе. Хтось відкрито підтримує його, хтось вважає плагіатом. Навіть серед письменників спостерігаємо різні думки на цю тему. Джоан Роулінг, авторка книжок про Гаррі Поттера, неодноразово подавала позови на фанфіки про порушення авторського права. Натомість Орсон Скотт висловив думку: “Кожен фанфік – це реклама моєї
книги, тож яким я маю бути ідіотом, аби протистояти цьому”.

Ви можете запитати, чому я про це пишу? Цілком справедливо. Але що якщо ці
роботи видаються офіційно, як книги? Наприклад, трилогія «50 відтінків сірого» була фанфіком до роману “Сутінки”. То чи можемо ми провести справжню межу між оригінальністю й імітацією?

Як шанувальниця різних чудернацьких творів, я розумію, наскільки захопливими та корисними можуть бути перероблені історії. Поціновувачів фанфіків більшає: одні пишуть історії, інші читають. Письменники-початківці у такий спосіб можуть відточувати свої навички, не починаючи з чистого аркуша.

Ба більше, хто б не хотів почитати улюблену історію зі зміненою сюжетною лінією? Хіба це не новий та оригінальний погляд?

Picture of Віта Чулей

Віта Чулей

Студентка відділення журналістики УжНУ

Українська історія у кінематографі

Українська історія у кінематографі

Перегляд фільмів і серіалів є одним із найбільш популярних видів розваг у вільний час. Це хобі дає можливість втратити почуття реальності та поринути в інший світ або часовий простір на декілька годин. 

До прикладу, історичні та документальні стрічки можуть надати глядачам інформацію про певні події, культуру, соціальні проблеми й розширити світогляд. Вони налаштують на позитив та покращать знання з історії України. 

Пропонуємо переглянути кіношедеври із запропонованої нами підбірки. 

Отож, на першій позиції серіал “Спіймати Кайдаша”. У сюжеті подано найголовніші фрагменти повісті українського письменника Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», події якої розгортаються у 1860-х роках. Однак, режисерка серіалу Наталка Ворожбит зробила чимало змін, порівняно з першоджерелом: вона перенесла події у період 2000—2014-х років та додала багато нових сюжетних ліній.

“Мені дуже сподобалася ця історична драма. Вона створена за мотивами повісті Івана Нечуя Левицького “Кайдашева сім’я”. У творі письменника всі герої жили в перші десятиріччя після скасування кріпацтва, а в серіалі події відбуваються у 2000-х роках. Це не лише дозволяє глядачам легше асоціювати себе з головними персонажами, але й показує незмінність українського менталітету та проблем сільського життя. Переглянула на одному подиху, сподіваюся, що незабаром побачу наступні сезони”, — розповіла Валентина Руснак, студентка фізичного факультету. 

Друга стрічка в рейтингу — фільм “Снайпер. Білий ворон”. Він висвітлює тему повномасштабного вторгнення і внутрішньої боротьби під час російсько-української війни. Кіно поглиблює наше розуміння подій на сході України та показує внутрішню силу українських бійців. 

“Обожнюю дивитися фільми на історичну тематику, зокрема ті, що стосуються України. Нещодавно переглянув “Снайпер. Білий ворон” — захоплюючу стрічку про снайпера, який виконує неймовірно складні завдання. Військовий родом з Горлівки, і основне бажання персонажа — життя в мирі та гармонії з природою, але на Донбас приходить війна. Головний герой із гострим відчуттям справедливості не хоче миритися із беззаконням і стає українським снайпером-добровольцем. 

Цікавість фільму, на мою думку, полягає у неймовірних сценах з бойовими діями, які виконані з вражаючою реалістичністю. Крім цього, хочу відзначити сильну гру акторів і напружену атмосферу, яка пронизує весь фільм. Це як музика вночі, коли грають лише зірки”, — поділився Мирослав Лисович, студент філологічного факультету. 

На третьому місці серіал-епопея “І будуть люди”, знятий за однойменним романом Анатолія Дімарова. Події стрічки відбуваються на Полтавщині в 1914-1933 роках. Серіал є сагою, і кожна серія присвячена одному герою. 

“Він вразив мене тим, як сценаристи та режисери змогли відобразити життя українських людей в епоху встановлення більшовицької влади. У серіалі через долі окремих людей, які жили на території наддніпрянської України, передано загальну картину історичних подій. Кіно нагадує про важкі часи нашої історії. Також можна відзначити гру акторів, особливо головних героїв. Усім рекомендую подивитися”,— додав Артем Запара, студент інженерно-технологічного факультету. 

Четверту сходинку посідає фільм “Довбуш”. Сюжет розгортається у 18 столітті й демонструє боротьбу проти польського панування і спробу українців захистити права і свободу. Фільм детально відтворює історичний контекст і показує труднощі боротьби за волю і справедливість у ті часи

“Фільм знятий у чудовій якості, неперевершена гра акторів, чудова сюжетна лінія. Я дивилася його захоплено, в інтризі. Враження опісля залишилися надовго. Якщо запропонують подивитися цей шедевр ще 10 разів, то я без вагань погоджуся”, — сказала Ніколетта Саєнко, студентка філологічного факультету. 

На п’ятій позиції – закордонний серіал “Чорнобиль” 2019 року. У стрічці показано причини, обставини та наслідки трагедії, а також розкрито причетність радянського керівництва до цієї аварії. Кінострічка містить всього 5 серій. 

“Я завжди цікавилася темою Чорнобилю, тому подивившись серіал, була вражена. Це трагедія та біль людей, країни. Люди різних професій йшли на смерть, рятуючи не тільки країну, а й світ від загрози. Такі сцени гарно показані у самому мінісеріалі. Звичайно, історичне трактування окремих моментів спірне, але я раджу подивитися цей серіал, бо варто пам’ятати про подію у всьому її трагізмі й героїзмі. Окремо хотіла б сказати про акторів, які передали максимально ті емоції, страждання та біль людей у той період”, — зауважила Марина Нікітіна, студентка хімічного факультету. 

Сподіваємося, що ви подивитеся ці фільми й серіали та закохаєтеся в українську культуру ще більше. 

Приємного перегляду!

Picture of Валерія Мацола

Валерія Мацола

Студентка відділення журналістики УжНУ

«Енн» – одна з найкращих сучасних екранізацій на Netflix

«Енн» - одна з найкращих сучасних екранізацій на Netflix

«Енн із Зелених Дахів» — знаменитий роман письменниці Люсі Мод Монтгомері, класика англійської літератури.
Події серіалу розгортаються на початку 20 століття та розповідають про стійкість і наполегливість рудоволосої 13-річної англійки, яка, попри всі випробування, не перестає боротися. Енн була змушена все своє життя постійно змінювати прийомні сім’ї, поки її помилково не вдочерили двоє братів з міста Ейвонлі, що на острові Принца Едуарда. Головна героїня з’являється в їхньому житті несподівано, тому спочатку вони сумніваються, чи це зручно, щоб вона залишилася жити з ними, однак,
маючи неймовірну уяву та ораторський хист, дівчинці вдається переконати їх.

Всупереч консервативному суспільству Енн вдається відстоювати свої ідеали та кидати виклик традиційному англійському менталітету, не боячись осуду та наслідків. Це вчить нас, що боротьба без страху і віра у свої сили допоможе нам досягти бажаного. Дівчина не хотіла бути домогосподаркою, яка чекає на прибуття свого чоловіка і цілий день піклується про дітей. Вона була переконана, що жінки створені для
багатьох речей і їх не слід розглядати лише як об’єкт.

Героїня не тільки безстрашно висловлює свій спосіб мислення, але й змінює погляди оточення. Доводячи, що життя іноді є важким, уява може стати порятунком під час життєвих труднощів. Каст чудово впорався зі своєю роботою. Кожна дитина-актор змогла чітко передати свого персонажа і зміни, що відбувалися з ними протягом усього серіалу. Навіть другорядні герої дуже добре опрацьовані, вони мають власний характер та історію. Під кінець здається, що ви знайомі багато років.

До того ж в серіалі протягом трьох сезонів порушуються теми, які сьогодні все ще залишаються суперечливими: фемінізм, ідентичність, расизм, класовість, смерть, гомосексуалізм та знущання.

Picture of Віта Чулей

Віта Чулей

Студентка відділення журналістики УжНУ