Спеціалістка у сфері соціології також зазначає, що це свято варто розглянути й під іншим кутом, оскільки є українці, які вороже ставляться до нього. Воно дійсно суперечить українським традиціям і цінностям та є асиміляцією запозичених із Заходу обрядів, які не мають аналогів в українській історії та культурі. Крім цього, Геловін вважають неприйнятним з релігійних причин. Християнство забороняє відзначати свята, що асоціюються із загадковими чи окультними обрядами. Тим не менш, з кожним роком воно все більше вкорінюється в нашу культуру, а нові покоління переймають дедалі більше традицій, пов’язаних із святом темряви. 

Ось що про це думають студенти УжНУ: 

“Геловін — це просто чудовий час для розваг та відпочинку. Кожного року з нетерпінням чекаю це свято: напередодні полюбляю думати над тим, ким стану на одну ніч. За останні роки я була Мерлін Монро, графинею, привидом, героїнями фільмів… Вважаю це чудовою можливістю спробувати себе в іншій ролі, познайомитися з людьми, розважитися та просто відпочити”, —  розповідає Ірина Словянин, студентка факультету іноземної філології.

“На мою думку, це свято — можливість відкрити для себе щось нове: спробувати створити страшний костюм, прикрасити будинок у жахливому стилі чи полякати своїх котів удома. До речі, кожного року в ніч з 31 жовтня на 1 листопада розповідаємо з друзями страшні історії біля вогнища. Одного разу я так налякав дівчат, що довелося пів ночі доводити, що все це вигадка. Люблю Геловін, але головне, щоб він був безпечним для людей”, — усміхнено коментує Денис Чонка, студент стоматологічного
факультету. 

“Я не святкую Геловін, оскільки це не відповідає традиціям та цінностям моєї сім’ї. З дитинства бабуся вчила мене: усе, що пов’язане із потойбіччям, ніколи не приведе до добра. Я проти того, щоб українці святкували його, позаяк ми повинні зберегти нашу спадщину і традиції, а не запозичувати її з інших культур”, —  зауважує Анна Цанько, студентка факультету історії та міжнародних відносин.